Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо тих, хто так і не повернувся з тієї війни. тих, хто кров'ю і потом відстоював нашу перемогу. Тих, хто першим зустрів цей страшний удар і тих, чиє життя було скалічено і зруйновано іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З такими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми, які мали сім'ї, і у них теж були діти, і можливо онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді...
Пам'ять - хитра штука. Вона частенько зраджує нас. А потім знову 22 червня 1941 року, 4:00 ранку, мить... і ...
Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми почали передавати це з покоління в покоління.Ми закріпили цю пам'ятну дату в наших серцях.
На знак скорботи за загиблими у роки Другої світової війни біля Журавлинського Обеліску Слави проведено мітинг-реквієм «Завжди пам'ятаємо». На ньому виступили сільський голова Кулик Геннадій Григорович, голова ветеранської організації Русановський Анатолій Миколайович та сільський бібліотекар Марківська О. В. Присутні поклали квіти до братської могили та вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання .
